До сторіччя електрифікації Шостки

У 1918 р., Центральна електрична станція (ЦЕС) Шосткинського порохового заводу (ШПЗ) мала два турбогенератори найновішої системи (6 500 кінських сил), спроможних повністю забезпечити електроенергією як завод, так і поселення Шостка. 6 жовтня 1918 р. загальне зібрання шосткинців уповноважило голову посьолкової управи Андрія Никифоровича Бурневського та двох членів управи – Діонісія Стефановича Гончарова та Шльому Євсейовича Лепскіна, заключити договір з ШПЗ на електроосвітлення вулиць та приватних будинків Шостки. Уповноважені домовилися з ШПЗ, що той виділяє поселенню не менше 150 кіловат електроенергії та прокладає підземний кабель від однієї зі своїх підстанцій до перехрестя Базарної вулиці з Базарним провулком (нині на місці перехрестя кафе «Тратторія» по вул. Миру, 8-а, за міськвиконкомом). На перехресті завод має збудувати невелику трансформаторну будку з лічильником кіловат-годин. Управа в свою чергу має зробити за власні кошти проект розподільчої системи електроенергії на освітлення вулиць (150 ламп по 100 Вт кожна) та будинків (1000 лампочок по 16 Вт кожна) з внутрішньої проводкою у 220 Вт напруги. За договором між ШПЗ та управою, прокладання кабелю та спорудження трансформаторної будки планувалося виконати за півтора місяця, а розподільчу систему виконати за два місяці. Тобто до нового 1919 р. в хатах шосткинців мали загорітися електричні лампочки. 16 листопада 1918 р. двоє представників шосткинської управи – Герасимов (заступник голови) та Ємельянінко прибули в Головну артилерійську управу (ГАУ) в Київ з проханням дозволити використати частину матеріалів, що залишилися від перебудови ШПЗ в 1916 р., на виконання договору з електроосвітлення поселення. Усі інші недостатні матеріали управа придбає сама, й навіть сплатить ШПЗ прориття траншеї під кабель. Загалом управа виплатить на електроосвітлення, згідно з кошторисом до проекту, 170 тис. крб. Отже, ГАУ має дати вказівку ШПЗ розпочати роботи з електроосвітлення та надати дозвіл на відпуск електроенергії шосткинцям за ціною 45 коп. за кіловат. Представники управи просили ГАУ також узяти до уваги, що всі навчальні заклади Шостки – жіноча гімназія, середнє технічне училище (нині коледж), реальне училище, вище начальне училище та 5 початкових шкіл – потерпають без світла. У зверненні до ГАУ було вказано, що Шостка перебуває на демаркаційній лінії, із-за меж якої постійно нападають більшовики. Нині вони, користуючись темрявою, усе частіше роблять спроби розгромити ШПЗ та поселення, яке, через відсутність освітлювальних засобів перебуває в суцільній пітьмі. Раніше освітлення вулиць поселення здійснювалося гасом за рахунок ШПЗ. Наприкінці листопада 1918 р. розпочалася Друга війна більшовицької Росії проти України. Електрифікація Шостки призупинилася до 1922 р. Тоді вже не Київ, а Москва давала дозвіл на освітленя хат шосткинців «лампочками Ильича».