Шостку відвідав Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко
Під час свого візиту він разом із головою облдержадміністрації Миколою Клочко відвідали знакові культурно-історичні місця міста – музей Пантелеймона Куліша, Харлампіївський Гамаліївський монастир, усипальницю гетьмана України Івана Скоропадського. Далі, у міськвиконкомі, під головуванням віце-прем’єр-міністра відбулась нарада з питань створення державного заповідника України «Державотворці Сіверщини». «Дуже важливо розширювати сфери застосування і розвитку, в першу чергу, нашої культурної спадщини, її збереження. Це, безумовно, один з елементів сталого розвитку будь-якого регіону України. А для прикордонної Сумщини, зважаючи на відповідне сусідство, це взагалі питання №1 », - сказав Павло Розенко. За його словами, не дивлячись на те, що Сумщина має вплив сусідніх регіонів – це самобутній край, який відрізняється своєю ідентичністю. Тут є чимало об’єктів, які мають загальнонаціональне значення. Зокрема, в Шостці, за словами високопосадовця, є єдиний некрополь гетьманської родини. «Напевне сьогодні настав той час, коли держава має взяти на себе відповідальність за не просто збереження цього об’єкту, а й за те, щоб продемонструвати його як в Україні, так і в усьому світі», - сказав Павло Розенко та відмітив, що розвиток туристичних об’єктів сприятиме зростанню кількості нових робочих місць. Як зазначив міський голова Микола Нога, над створенням державного історико-культурного заповідника «Державотворці Сіверщини» у Шостці працюють вже півроку. Міський очільник наголосив, що популяризувати необхідно не тільки склеп, де знайшов свій останній прихисток Іван Скоропадський, а й розповідати про творчість нашого славетного земляка Пантелеймона Куліша. Адже саме він створив першу українську абетку, був другом Тараса Шевченка та редагував його вірші. Крім того, він є автором бага- тьох творів, зокрема, відомого історичного роману «Чорна рада». «Сьогоднішній Уряд надав можливості для нашого розвитку, але якщо й таке рішення ми приймемо (прим. - про створення заповідника), то це просто перспектива розвитку. Це наша історія. Це культура нашої української нації», - підкреслив Микола Нога. У свою чергу, краєзнавець Олександра Плодиста зазначила, що варто увіковічити також і Шосткинський пороховий завод. «Он не только выпускал порох, но еще и сослужил гражданскую службу – он оставил нам в наследство поселение, которое со временем превратилось в такой прекрасный город! На Садовом бульваре на каждом шагу встречаются исторические обьекты. Это: церковь, возведенная в 1785 году, дом доктора -1805 г., деловой двор – 1843 г., казарма для солдат – 1839 г., дом командира завода -1849 г., караульное помещение, построенное в стиле барокко в 1845 г., здание казначейства – 1866 г. ... В 1909 году работники завода заложили липовую аллею, которая сохранилась до наших дней. Дело в том, что на ней есть липы, которых не найти в других городах! Вот кто-нибудь знает, что такое «перистая липа» или липа, которая пахнет как акация?», - запитала у присутніх Олександра Іллівна. Також вона продемонструвала фото заводо-управління КЗ «Зірка», будівлю колишнього поліцейського відділку. «Самое интересное, что в Шостке есть подземный ход. Их только два в Украине – в Харькове и у нас. Не все можно посмотреть, но часть подземного хода можно пройти. Он построен для того, чтобы дать возможность работникам завода незаметно выйти и привести помощь. И все это наследство нашего градообразующего порохового завода», - підкреслила краєзнавець. За підсумками наради, Павло Розенко доручив Сумській облдержадміністрації спільно з Мінкультури, Мінфіном, Мін’юстом, Фондом державного майна опрацювати питання щодо збереження пам’яток Гамаліївського Харлампієвського монастиря, інших пам’яток Шостки та до 1 червня 2019 року подати Кабінетові Міністрів узгоджені пропозиції.