25 травня Шосткинщина прощатиметься зі своїм земляком, захисником Батьківщини Московкою Андрієм
Панахида розпочнеться о 11.00 у церкві Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Соборна 1-А, Садовий мікрорайон). Початок траурної церемонії – об 12.00 біля кінотеатру «Родина» (вул. Садовий бульвар, 13).Про це повідомляє Шосткинська міська рада.
Андрій народився 5 травня 1972 року у місті Шостка, навчався у школі № 2. За словами знайомих, він був прекрасним радіоаматором, мав власну радіостанцію, охоче брав участь у багатьох радіотурнірах. Був уважним і турботливим братом і сином, чуйним другом і доброю людиною. У 2019 році чоловік одружився, і став для дружини та доньки найкращим у світі чоловіком і татом.
«Поряд з Андрієм всі проблеми вирішувалися дуже швидко, а для своєї родини він був цілим Всесвітом», – згадують рідні.
Тривалий час чоловік працював на одному з провідних місцевих підприємств, спеціалістом з монтажу та експлуатації систем сигналізації. З перших днів Майдану у 2013 році він був у самому вирі подій, виборюючи гідне майбутнє для своєї країни, виносив на руках поранених героїв Небесної сотні. У 2015 році став до лав ЗСУ, перебуваючи у найгарячіших місцях Донецької та Луганської областей. Завжди з шаною та вдячністю згадував свого командира – Віталія Гуляєва, під головуванням якого отримав військові навички. Повномасшатбне вторгнення рашистів Андрій Олегович зустрів на відомій трасі Кіпті-Бачівськ, де одним з перших зійшовся з ворогом у боротьбі. Фронтові побратими згадують Андрія Московку як відповідального військовослужбовця, надійного друга, який завжди був готовий підставити плече, протягнути руку допомоги, підтримати добрим словом. Нагороджений численними грамотами, подяками та військовими відзнаками: – Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». – Почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі». – Відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО». – Медаллю «За оборону рідної держави». – Пам’ятною медаллю «За відданість Україні. Герой України Кульчицький». В короткі часи відпочинку чоловік мріяв про ПЕРЕМОГУ та власний заміський будинок… Але війна зруйнувала долю ще однієї сім’ї. Справжній патріот і воїн народився напередодні 6 травня, коли українці відзначають День мотопіхотних військ України, а помер наш земляк на День вишиванки… Саме тому родина загиблого планує покласти поряд з Андрієм до труни його новеньку вишиванку. Дізнавшись чорну новину, згодом дружина Олена присвятила коханому чоловіку наступні рядки:
Вже від крові стогне земля,
За тобою і небо ридає.
Доня все ще чекає дзвінка,
А тебе вже між нами немає.
Рідна хата і рідний поріг…
Заночуєш ти тут вже востаннє,
За майбутнє ти наше поліг,
Ми вклонились тобі на прощання.
Плачуть всі: і дорослі, й малі,
Туга й жаль нам серця розриває.
Горе нам, горе нашій землі!
Війна кращих синів забирає.
Ти далеко. Вже десь в висоті.
Добрим воїном будеш у Бога.
Вічна слава, коханий, тобі!
Жаль, коротка життєва дорога…
Висловлюємо глибоке співчуття всім, хто знав і любив Героя. Схиляємо голови перед його подвигом і подвигом його родини. Молимося за упокій душі Воїна Світла та за перемогу України!
